Опис

Ікона «Добрий Пастир»

Історія

Образ Христа у вигляді молодого пастуха є давнім символічним зображенням, що зʼявилося із притчі Господа про пастиря, який ніколи не залишить пошуки навіть однієї вівці, яка загубилася.

Також ікона «Добрий Пастир» – найперше символічне зображення Христа як людини, що походить ще з ранньохристиянських катакомб. Пізніше ця іконографія забулась і в середні віки її замінила більш звична для нас ікона Спасителя Пантократора.

Ікона ілюструє слова Євангелія від Іоанна: «Я є пастир добрий…» (Ін. 10:11-16).

Іконографія

За іконографічним типом Образ «Добрий Пастир» є символіко-алегоричним. У храмовому мистецтві (стінописі та іконостасах) вона не знайшла поширеність, проте, ікона отримала велику любов серед народу. Також відоме пошанування Образу серед старообрядців.

Ікона Ісуса Христа-Пастиря – це портретний образ-алегорія, у якому Господь постає Учителем і Спасителем усього людського роду.

На старовинних іконах цієї іконографії ми бачимо молодого безбородого юнака, зодягненого в туніку й підперезаного у поясі. На плечах він несе вівцю, яка загубилася та була віднайдена. Іноді в композиції можуть бути присутні атрибути пастуха: флейта, тростина, жезл. Над головою Юнака зображено німб із символами Христа.

Також є більш відома композиція: Христос одягнений в хітон та гіматій, 33-літній, з бородою, що тримає на плечах білу вівцю. На руках в Нього рани від хресних страждань, а за спиною Чесний Хрест. Також у Спасителя в руці пастирський жезл.

Саме ця композиція відображена в іконі авторства С. Вандаловського.

Богословське значення

Господь – Добрий Пастир, Який, не жаліючи Себе, приніс жертву на Хресті за весь людський рід, що є стадом Христовим. Христос – Пастир, що бажає нашого спасіння для життя вічного.