Св. Давид Гареджийський

Опис

Святий Давид Гареджийський

Житіє

Преподобний Давид Гареджийський був одним із учнів Іоанна Зедазнийського.

Одного разу, за повелінням Пресвятої Богородиці, святий Іоанн разом зі своїми послідовниками перейшли із Сирії у Грузію, охрещену святою Ніною за 200 років до цього. У цій країні через постійні навали та спустошення персами, а також через поширення течії маздеїзму, ситуація з християнською вірою була досить хитка. Тому, коли сирійські ченці прийшли до Грузії, змучений язичницькою єрессю народ сприйняв їх з великою радістю та надією на відновлення християнства у колишній силі та славі.

Святий Давид, разом із учнем Лукіаном пішов у сторону міста Тбілісі і поселився на горі Мта-Цмінда, де продовжив стверджувати Православ’я. Але це не сподобалось язичницьким жерцям. Вони підкупили одну жінку, щоб та обмовила та звинуватила преподобного Давида у гріхові блуду.

Унаслідок цього старця викликали на суд, але й там Господь не залишив свого праведника. Святий доторкнувся своїм жезлом до черева блудниці й спитав “…чи не він батько дитини у її утробі?”, на що з черева почулась відповідь «Ні» й було назване ім’я батька. Тоді на очах у всіх присутніх на суді жінка народила камінь.

Також святий вимолив у Господа цілительне джерело, яке існує і по цей день у пам’ять про чудесне спасіння від наклепу.

Пізніше святий разом із учнем перейшли у місцевість під назвою Гареджи, де викопали в одній з гір келії. Навколо них почали збиратись інші монахи, які бажали присвятити все своє життя Богу. Таким чином було утворено Давидо-Гареджийську Лавру.

Наприкінці свого життя святий відправився у паломництво на Святу Землю, але, зійшовши на гору, з якої вже відкривався вид на Єрусалим, святий з великим смиренням сказав, що недостойний ступати по тій землі, де ходив Спаситель, а тому попросив своїх супутників помолитись за нього біля гробу Господнього. Сам же він взяв три камені з тої гори і відправився у зворотній шлях. Тоді патріарху єрусалимському явився ангел, який велів відправити гінця за преподобним і забрати два камені, бо той забрав всю благодать Гробу Господнього. Третій камінь, що зберігся до наших днів, святий приніс до Лаври.

Відійшов у вічність преподобний у 604 році, й був з честю похований братією обителі.

Іконографія

Преподобного Давида зображують у вигляді старця з довгою гострокінечною сивою бородою. Одягнений він у традиційні чернечі ризи: підрясник, параман, мантію та схиму. У правій руці він тримає Хрест, а в лівій камінь, який приніс зі Святої Землі у Лавру. За його спиною зображено вибиті у гірському схилі келії, які стали початком Давидо-Гареджийської обителі. Також біля ніг святого зображують ланей, від яких ченці отримували молоко, і одного разу старець Давид визволив їх від змія, який полював на їхніх дитинчат.

Покровительство

До святого Давида Гареджийського звертаються у своїх молитвах жінки із проханнями про щасливий шлюб, про легке проходження періоду вагітності, а також про зцілення жіночих хвороб.

Дата пошанування

20 травня

Тропар

Слез твои́х тече́ньми пусты́ни безпло́дное возде́лал еси́, и и́же из глубины́ воздыха́ньми во сто трудо́в уплодоноси́л еси́, и был еси́ свети́льник вселе́нней, сия́я чудесы́, Дави́де о́тче наш, моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.