Св. Ксенія Петербурзька (С.Вандаловський)

Опис

Свята Ксенія Петербурзька

Житіє

Свята блаженна Ксенія народилась у першій половині XVIII століття.

Про її дитинство не залишилось ніяких свідчень. У юнацькому віці вона вийшла заміж за придворного Андрія Феодоровича Петрова. Але їхнє подружнє життя було недовгим. Андрій помер, а Ксенія стала молодою вдовою. Їй було всього 26 років.

Смерть коханого чоловіка вплинула на її подальше життя. Через те, що Андрій помер без покаяння та Причастя Святих Христових Таїнств, свята Ксенія вирішила, що подвигом свого життя обере молитву за чоловіка. З моменту похорон вона одягла на себе шинель чоловіка, і всім хто питав та втішав її вона говорила, що Андрій Федорович живий, а померла Ксенія Григорівна. Так вона взяла на себе найскладніший подвиг – подвиг юродства заради Христа.

Блаженна Ксенія продала все своє майно, а також подарувала будинок своїй знайомій Параскеві. Спостерігаючи за цим, родичі подумали, що через смерть чоловіка Ксенія зійшла з розуму і написали прохання до начальства Андрія Феодоровича про заборону продажу майна. Але після бесіди з дружиною померлого вони з’ясували, що Ксенія цілком здорова і має право розпоряджатись своїм майном як вважатиме за потрібне.

Свята Ксенія не мала житла та у більшості ходила біля Церкви святого апостола Матфія у Санкт-Петербурзі. Вона була смиренною, доброю та беззлобною. По її зовнішньому вигляду можна було подумати що вона втратила розум. Це давало привід міським хлопчакам цькувати блаженну, кидати в неї каміння та багно. З часом містяни звикли до неї і майже не помічали. Вона ніколи не брала милостині, але, якщо й брала гроші, то одразу віддавала таким самим біднякам.

Коли зітліла її одежа, вона почала одягатись у лахміття. Це була червона кофтина і зелена юбка у пам’ять кольорів мундиру чоловіка. Інколи вона заходила до своїх родичів пообідати та поговорити, а далі відправлялась знову ходити по вулицям Петербургу. Проте ніхто не знав де вона проводила ночі. Нею навіть зацікавились правоохоронні органи. Але, коли прослідкували за блаженною, з’ясували, що вона йшла у поле, упродовж ночі молилась та робила земні поклони.

У кінці XVIII століття на Смоленському цвинтарі будували церкву, будівельники якої дивувались тому, що за ніч на риштуваннях з’являлась цегла, яку ніхто з них не приносив. Тоді вони вирішили прослідкувати за тим, хто ж носив матеріали. Однієї ночі вони залишились на будівництві і були здивованині, коли побачили блаженну Ксенію.

За її терпіння та молитовний подвиг Господь нагородив святу даром прозорливості. Вона передбачила смерть імператриці, зберегла дівицю від небажаного шлюбу, дарувала новонародженого хлопчика, матір якого збив екіпаж, Параскеві та багато іншого. Також містяни помітили, що вона має дар зцілення, а її благословення дому має настільки велику силу, що у ньому завжди був мир, спокій та злагода. 

Померла свята у 1803 році і була похована на Смоленському цвинтарі.

Іконографія

Святу блаженну Ксенію зображають у вигляді старенької жінки із нерозчесаним сивим волоссям. Одягнена вона у червону юбку, зелений чоловічий мундир та білу хустину. На іконі пензля С. Вандаловського ми можемо помітити саме момент із житія, коли свята молиться у полі, підносячи свої прохання до Христа. Також на цьому Образі можна помітити Смоленську церкву, у будівництві якої за життя потрудилась блаженна матінка Ксенія.

Покровительство

Святу блаженну Ксенію Петербурзьку просять люди про допомогу у добрих починаннях, у пошуку роботи та житла, про заспокоєння у скорботах та захист від ворогів, недоброзичливців. 

Дата пошанування

6 лютого

6 червня

Тропар

Нищету́ Христо́ву возлюби́вши,/ безсме́ртныя трапе́зы ны́не наслажда́ешися,/ безу́мием мни́мым безу́мие ми́ра обличи́вши,/ смире́нием кре́стным си́лу Бо́жию восприя́ла еси́./ Сего́ ра́ди дар чудоде́йственныя по́мощи стяжа́вшая,/ Ксе́ние блаже́нная, моли́ Христа́ Бо́га// изба́витися нам от вся́каго зла покая́нием.