Св. Марфа Віфанська, сестра Лазаря Чотириденного

Опис

Свята Марфа Віфанська, сестра Лазаря Чотириденного

Житіє

Свята Марфа Віфанська була рідною сестрою Лазаря, якого воскресив Ісус Христос. У них була ще сестра Марія.

Серед оточення вони були єдиними, хто так і взяв шлюбу, а тому їм не віддавали великої шани. Проте, Господь дуже любив цих людей і часто гостював в їхньому домі.

У Святому Євангелії згадується як Марфа взялась за господарські справи, а її сестра Марія слухала Слово Господа, сидячи біля Його ніг. Марфа  поскаржилася, що сестра не допомагає у хатніх справах, щоб якнайкраще прийняти дорогого гостя. Але Христос з любовʼю відповів їй «Марфо, Марфо! Ти турбуєшся і метушишся про багато що, а потрібне лише одне. Марія ж зробила благий вибір, який ніхто не відбере у неї» (Лк. 10:38-42).

Вони увірували у Христа як істинного Господа і Спасителя ще до восрешення їх брата, і, як повіствує Євангеліє від Іоанна, саме по вірі Марфи сталось чудо.

Після початку проповідницької діяльності для розповсюдження слова Божого, сестри були сподвижницями та помічницями єпископа Лазаря, який був спочатку в Єрусалимі, а потім на Кіпрі.

Про смерть та місце поховання святої Марфи свідчень не збереглося.

Іконографія

Святу Марфу зображають у вигляді молодої красивої дівчини з покритою головою. Одягнена вона у тогочасні традиційні одежі – туніку та мафорій. У правій руці вона тримає Хрест, як знаряддя нашого спасіння, а у лівій – глечик з миром, який свідчить, що Марфа була однією із жінок-мироносиць.

Покровительство

До святої Марфи Віфанської звертаються люди у молитвах із проханнями про щасливе одруження, зачаття, народження та виховання дітей, а також про допомогу подорожуючим.

Дата пошанування

Неділя святих жінок мироносиць.

Тропар

Пра́веднаго Ла́заря Боголюби́выя се́стры,/ Ма́рфо и Мари́е пресла́вныя,/ чи́стым се́рдцем Христа́ в житии́ ва́шем возлюби́ли есте́,/ мироно́сиц взе́мше чин,/ и Его́, я́ко Сы́на Бо́жия, безбоя́зненно испове́дали есте́,/ сего́ ра́ди ны́не во оби́телех Отца́ Небе́снаго/ со А́нгелы и все́ми святы́ми сла́вно ца́рствуете./ Умоли́те, Его́же возлюби́ли есте́,/ и нам, гре́шным, в ве́ре и любви́ Христо́вой утверди́тися// и Ца́рствия Небе́снаго сподо́битися.