Св. Ольга княгиня

Опис

Свята Ольга княгиня

Житіє

Свята княгиня Ольга народилась у селі Витуби, що поблизу Пскова у язичницькій сім’ї з роду Ізборських. З ранніх років вона вирізнялась світлим розумом та моральною чистотою, що було рідкістю серед язичників. Також вона була дуже вродливою.

Одного разу під час полювання її побачив майбутній київський князь Ігор, який захотів схилити її до гріха. Ольга мудро викрила його наміри і князь повернувся додому ні з чим.

Коли настав час Ігореві княжити у Києві, він захотів одружитись. З усіх земель зібрали найгарніших дівчат, але жодна не сподобалась князю. Тоді він згадав про Ольгу, яка у 903 році і стала його дружиною.

912 року помирає князь Олег, й Ігор починає княжити у столиці. Його правління характеризувалось релігійною терпимістю та лояльним ставленням до християн, що дало змогу новій релігії укорінитися на теренах Київської Русі. У 945 році деревляни жорстоко вбили князя Ігоря через його жадібність. Після цього вони вирішили укріпити свої звʼязки із княгинею Ольгою, відправивши до неї послів із проханням вийти заміж за їхнього вождя Мала для того, щоб запобігти помсти княгині. Але вона хитрістю заманила та вбила послів, а незабаром спалила столицю деревлян – місто Коростень.

Після смерті чоловіка вона відмовилась від другого шлюбу і почала розвивати державу. Княгиня Ольга укріпила оборонні фортифікаційні споруди на кордонах, укріпила адміністративну складову, розділила землі на волості, а також встановила перший у історії держави кордон з Польщею.

Як говорять нам літописи, свята Ольга, обдумуючи та шукаючи Істину, з допомогою Божою прийшла до переконання, що християнська віра є істинною спасительною релігією. Саме тому 955 року вона їде до Константинополя і приймає Таїнство Хрещення з іменем Олена на честь рівноапостольної імператриці. На прощання патріарх Феофілакт, який здійснював Таїнство, наставив її в основних положеннях християнської віри, які закарбувалися у її серці назавжди.

Повернувшись до Києва, княгиня Ольга почала навертати киян до християнської віри. Також Ольга будує багато храмів на території столиці.

У кінці життя Господь випробував святу Ольгу скорботами. Вона хотіла охрестити і свого сина Святослава, але той, будучи воїном, боявся осуду дружини і не наважувався залишити язичницьку віру.

Святослав переїхав у місто Переяславець, де заважав бажанню Ольги поширити християнство. 968 року Київ осадили печеніги, але молодий князь встиг прийти на поміч і розгромив загарбників.

Княгиня Ольга до смерті залишалась проповідницею Христа. Як матір намагалась навернути Святослава до істинної віри, але всі її старання були марні. У 969 році вона мирно спочила. За її віру та поширення християнства на території язичницької Русі Церква Христова іменувала її рівноапостольною. 

Іконографія

Святу княгиню Ольгу зображають у вигляді молодої жінки, яка одягнена у княжі ризи, притаманні руським князям. У правій руці вона тримає Хрест, як дороговказ спасительного шляху, який вона обрала. У лівій руці – храм, скоріш за все один з тих, ктитором якого вона була за життя.

Покровительство

До святої рівноапостольної княгині Ольги звертаються люди у своїх молитвах із проханнями про розповсюдження та укріплення православної віри, про настанову новонавернених, а також про втіху вдовиць, які втратили своїх чоловіків.

Дата пошанування

24 липня

Тропар

В тебе́, Богому́драя Еле́но, изве́стен спасе́ния о́браз бысть в Ру́сстей стране́,/ я́ко, прии́мши ба́ню свята́го Креще́ния, после́довала еси́ Христу́,/ творя́щи же и уча́щи, е́же оста́вити и́дольскую пре́лесть,/ восприя́ти же попече́ние о души́, ве́щи безсме́ртней,// те́мже и со А́нгелы ра́дуется, равноапо́стольная, дух твой.