“Іверська” ікона Божої Матері

Опис

“Іверська” ікона Божої Матері

Історія

Відомості про час і місце створення ікони на сьогодні, на жаль, не збереглися, проте, деякі мистецтвознавці датують її початком ХІ – ХІІ століть.

В одному із грецьких літописів XVI століття є розповідь про Іверську ікону Божої Матері. У ньому засвідчується, що у ІХ столітті, під час іконоборчого періоду (за правління імператора Феофіла) заради того, щоб зберегти Богородичний Образ від рук безбожників, одна жінка з Нікеї пустила Його в море. Лише через два століття сталося чудесне обрітення ікони: її знайшли на березі моря монахи Іверського монастиря, що на Афоні.

Пресвята Богородиця явилася преподобному Гавриїлу Святогорцю та наказала, щоб він забрав ікону з води. Старець пішов по воді та переніс ікону до головного храму обителі, але наступного ранку ікону знайшли над воротами монастиря. Це було місце, яке обрала Пресвята Богородиця, оскільки ікона поверталася на це місце кілька разів. Саме тому Іверську Божу Матір ще називають «Вратарницею», а назву «Іверська» Образ отримав від монастиря, в якому ікона знаходиться й досі.

На сьогодні ікона покрита срібним окладом та прикрашена великою кількістю ювелірними виробами, які приносили люди у подяку Богородиці.

Відомим чудотворним списком цієї ікони є Монреальський Образ, який написав грецький іконописець Хризостом у 1981 році. Ця ікона мироточила упродовж 15 років, але 1997 року вона зникла після вбивства її володаря Йосипа Муньоса.

Іконографія та богословський зміст

Чудотворну ікону Іверської Богородиці за іконографічним типом означуємо як Одигітрія (Та, що вказує Шлях).

Пречиста Діва Марія вказує правою рукою на Богомладенця, як на єдиний істинний Шлях у житті людини. Господь Ісус Христос благословляє десницею тих, хто прийшов вознести свої молитви до Нього та Його Пречистої Матері.

Дата пошанування

У вівторок Світлої седмиці святкують чудесне обрітення ікони Іверської Божої Матері.