“Замилування (Умиління)” ікона Божої Матері

Опис

“Замилування (Умиління)” ікона Божої Матері (Серафимо-Дівєєвська)

Історія

Цей Богородичний Образ був знайдений преподобним Серафимом Саровським у лісі. Вперше згадка про ікону сягає 1815 року – це період, коли старець завершив аскезу затвору та почав приймати людей. Перед іконою висіла лампада, олією з якої він помазував усіх, хто приходив до нього.

Святий Серафим Саровський називав Богородицю «Усіх радостей Радість».

15 січня 1833 року в колінному поклоні перед Богородичним Образом святий Серафим відійшов до Господа.

Після його смерті ікона стала головною святинею Дівєєвського монастиря. Під час радянського режиму її переховували православні християни, а в 1991 році її віддали патріарху Олексію ІІ.

Іконографія

За іконографією ікона Серафимо-Дівєєвської Богородиці «Замилування» є окремим від усіх типом, оскільки на ній зображено Діву Марію без «явного» Младенця Христа. Проте, Образ Богородиці на цій іконі розкриває момент Благовіщення без архангела Гавриїла.

Пресвята Богородиця тримає складені хрестом руки на грудях, що означає смирення, благоговіння та прийняття Божої волі. Навколо променевого німбу розміщений напис із акафісту « Радуйся, Невісто Неневісная». Три зірки на мафорію означають Приснодівство Богородиці.

Богословський зміст

Пречиста Діва Марія з усією лагідністю, покірністю та смиренням прийняла Божу волю про обраність у ролі Матері для Господа, Який прийде для спасіння людства від гріха.

Дата свята

28 липня та 9 грудня відзначають церковне свято на честь Серафимо-Дівєєвської Богородиці «Замилування».