“Боголюбська” ікона Божої Матері

Опис

“Боголюбська” ікона Божої Матері

Образ «Боголюбської» Богоматері належить до іконографічного типу Агіосорітіса (Заступниця).

Особливість цієї ікони у зображенні Пресвятої Діви Марії без Богомладенця, з піднятими руками  до Господа (у правому небесному сегменті), що означає молільний жест. У правій руці Заступниця тримає сувій, на якому написи молитов-прохань до Небесного Царя.

«Боголюбською» цю ікону називають через історичний зв’язок із князем Андрієм Боголюбським, який удостоївся видіння Божої Матері. Це сталося 1155 року, коли він переносив із Вишгорода до Суздаля ікону «Володимирської» Богоматері. На одному із перевалів, у шатрі під час молитви князю явилася Заступниця із велінням залишити ікону у Володимирі (відповідно тому й така назва), а на місці видіння побудувати храм. Невдовзі він перетворився у монастир, навколо якого утворилося місто Боголюбово. На замовлення князя Андрія, за детальними описами майстри-іконники написали ікону «Боголюбської» Богородиці.

На пізніших списках часто зображають припадаючого святого Андрія Боголюбського, проте, на оригіналі ХІІ століття нікого із пристоящих немає.

Такий тип ікон Божої Матері, як «Боголюбська» може скласти чудовий гармонійний складень з трьох ікон, якщо додати ікону «Спас у силах» чи «Пантократор» та ікону вашого святого покровителя, або ж, традиційно – святителя Миколая / святого Іоанна Предтечі (така композиція називається Деісіс і є базовим «домашнім» іконостасом).

День пошановування «Боголюбського» образу Божої Матері припадає на 1 липня.