“Глікофілуса” (“Солодке цілування”) ікона Божої Матері

Опис

“Глікофілуса” (“Солодке цілування”) ікона Божої Матері

Історія

Про появу ікони «Солодке цілування» немає ніякої інформації, але відомо її прославлення в іконоборчий період у Візантії, під час правління нечестивого імператора-іконоборця Феофіла (829-842).

При імператорському дворі служив іконоборець Симеон Патрикій, дружина якого, Вікторія, любила і пошановувала святі Образи. Вона таємно від усіх, окрім чоловіка, зберігала ікону «Глікофілусу». Коли Симеон захотів її спалити, Вікторія вирішила пустити ікону Пресвятої Богородиці в море.

Через деякий період Образ явився на узбережжі Філофеєвського монастиря гори Афон. На місці, де стояла ікона, з’явилося джерело і монахи назвали його «Агіасма».

Чудо, повязане із врятованою святинею, сталося із паломником, який приїхав до монастиря на поклоніння 1830 року. Розпитавши про чудесну історію Образу, він засумнівався у її справжності. Сталося так, що богомолець спіткнувся і впав з високої будівлі. Але скрикнувши «Пресвята Богородиця, допоможи!», він приземлився неушкодженим.

Іконографія

Особливість оригінальної візантійської ікони у зображенні грайливої пози Богомладенця на руках у Богородиці. Створюється відчуття, ніби Він, як це властиво маленьким діткам, непосидючо проявляє Себе. Але пропри це, Його Пречиста Матір із великою любов’ю та лагідністю пригортає до себе Спаса Еммануїла.

У правій руці Він тримає сувій, а лівою ніжно тримається за Її обличчя. Їхні щічки торкаються, а отже, Образ за іконографічним типом відносимо до Єлеуси (Замилування).

На пізніших списках поза Богомладенця більш спокійна, з різними варіантами зображення ніжок (привідкритими, перехрещені, закритими, з відкритою стопою).

За припущеннями, ікона може належати авторству святого апостола і євангеліста Луки.

Богословське значення

Образ Пресвятої Богородиці «Глікофілуса» символічно показує нам засудження іконоборства та вказує на важливість збереження та пошанування ікон, які допомагають людині ствердитися у вірі.

День пошанування

Дата пам’яті ікони «Глікофілуса» є перехідною і відзначається у понеділок Світлої Седмиці.