“Феодорівська” ікона Божої Матері (С.Вандаловський)

Опис

“Феодорівська” ікона Божої Матері (С.Вандаловський)

Історія

Поява Образу сягає древньої Русі ХІІІ століття і пов’язана із постаттю князя Ярослава Всеволодовича (батько святого князя Олександра Невського), який у хрещенні йменований Феодором на честь святого воїна Феодора Стратилата. Власне тому ікона названа «Феодорівською».

Спочатку святий Образ був виявлений чудесним чином у старій часовні неподалік Городка, де пізніше побудували монастир із головною святинею – Феодорівською іконою Пресвятої Богородиці. Її знайшов святий князь Юрій Всеволодович (брат князя Ярослава), проте, він загинув у битві із татарами 1238 року, після чого ікону «успадкував» князь Ярослав-Феодор.

Цією іконою Божої Матері він пізніше благословив шлюб Олександра Невського із княжною Брячиславою.

Таким чином, ікона передавалася у роді Всеволодовичів до князя Василія, який був наймолодшим. Він княжив у Костромі, звідки 1272 року він розгромив татарську навалу на чолі із Феодорівською іконою, яка засяяла у цей момент.

Чудотворний Образ відзначено як шановану святиню династії Романових. 1613 року Феодорівською іконою благословили Михайла Романова на царствування. Після цієї події з’явилися її численні списки.

Іконографія

За іконографічним типом “Феодорівська” ікона Божої Матері –  Єлеуса (Замилування) – на це вказує торкання щічок Матері та Сина.

Вважають, що цю ікону написав святий апостол Лука. Хоча, така думка могла з’явитися лише через схожість Феодорівської ікони з Володимирською, якій також приналежують авторство святого євангеліста.

Особливістю оригіналу ікони є її двосторонність: зі зворотнього боку написаний образ святої великомучениці Параскеви у княжих шатах.

Богословське значення Образу

Пресвята Богородиця – наша Молитвенниця перед Небесним Отцем. Вона допомагає у встановленні справедливості та захищає він зримих і невидимих ворогів.

Пам’ятна дата

День особливого пошанування Феодорівського Образу Пресвятої Богородиці припадає на 27 березня та 29 серпня.