“Нев’янучий цвіт” ікона Божої Матері (С.Вандаловський)

Опис

«Нев’янучий цвіт» ікона Божої Матері

Іконографічний тип

Композиційно за взірець взято Образ Одигітрії (Та, що вказує шлях). Але ікона Пресвятої Богородиці «Нев’янучий цвіт» (або «Благоуханний цвіт») була створена на основі акафістних подячних текстів, а отже, ця ікона належить до акафістного типу.

Час та місце створення Образу

Іконографія Божої Матері «Нев’янучий цвіт» з’явилася на Афоні у ХVІІ столітті. Всі акафістні ікони виникли у поствізантійський період спеціально для звершення Акафистів.

Іконографія

Божа Матір може бути зображена на престолі, у зріст або до поясу. Традиційно Богоматір на іконі у царських шатах та короні, але може бути і в звичайному історичному одязі. Вона тримає з лівого боку Богомладенця, Який благословляє світ правицею, а іншою – утримує державу.

Головний елемент ікони «Нев’янучий цвіт», власне, гілочка білої лілії чи жезл, який процвів чудесними квітами у руці Богоматері (з тропаря: «Ра́дуйся, Богоневе́сто, же́зле та́йный, Цвет Неувяда́емый процве́тший»).

Сьогодні Образ «Нев’янучий цвіт» ототожнений з іконографією ікони «Благоуханний цвіт». У давнину їх відмінність була у розміщенні Спасителя на лівій та правій руці Богородиці.

Символіка

Біла лілія в руках Пречистої Богородиці є символом Її дівства та чистоти душі, завдяки якій Вона сподобилася прийняти в Себе Бога. Також процвітший жезл є символом богообраності (згадаймо як Бог вказав Мойсею на обраність Аарона, коли його жезл зацвів мигдальним деревом).

Богословський зміст

Пресвята Богородиця є «невичерпним джерелом любові» до усіх, хто звертається до Неї з щирими та добрими прагненнями.

Пречиста Діва Марія є особливою Покровителькою для юнаків та незаміжніх дівчат. Перед Її Образом моляться з проханням допомогти зберегти чистоту та боротися з тілесними та духовними спокусами, а також про злагоду у сім’ї

День вшанування

16 квітня звершується пам’ять Образу Божої Матері «Нев’янучий цвіт».