Св. Аріадна Проміська

Опис

Свята Аріадна Проміська

Житіє

Свята мученця Аріадна жила у ІІ столітті за правління нечестивого імператора – безбожника Адріана. Вона була рабинею Тертіла, що правив містом Промісія.

Одного разу, під час святкування дня народження свого сина в ідольському храмі, Тертіл звелів, щоб всі його слуги теж були там і розділили з ним радість торжества. Але свята мучениця відмовилася приймати участь у тому великому беззаконні, яке звершувалось на капищі. Почувши відмову, правитель розгнівався та наказав бити і строгати залізом святу діву. Після цих жорстоких тортур Тертіл кинув її до в’язниці, де морив голодом, усіляко змушуючи зректись християнської віри, але свята не полишила своїх переконань.

Бачачи непохитність Аріадни, правитель відпускає її, але згодом жалкує про своє рішення і відправляється в погоню. Свята, побачивши, що її хтось наздоганяє, підійшла до найближчої скелі та почала слізно молити Господа про визволення від ворогів. У цей момент сталося велике чудо, яке створив посланець – Ангел Господній. По молитвам мучениці Аріадни скелі розступились утворивши печеру, вона зайшла туди і скеля знов зімкнулась. Охоплені неабияким страхом від побаченого, переслідувачі почали битися між собою і, зрештою, повбивали один одного. Таким чином Всемилостивий Господь визволив Свою святу з рук нечестивих язичників.

Іконографія

Мучениця Аріадна зображується в історичному для того часу одязі: туніка – нижній одяг червоного кольору (символ мучеництва), мафорій – верхня накидка зеленого кольору, багато оздоблена золотими пробілами. На голові святої білий платок – символ чистоти. У правій руці вона тримає величний Хрест, прикрашений коштовним камінням, а ліва долоня відкрита (у сторону того, хто молиться) у жесті, що вказує на чистоту помислів, відсутність злих намірів та щирість.

Покровительство

До святої мучениці Аріадни моляться з проханням про укріплення віри, про визволення від видимих та невидимих ворогів, а також про зцілення душевних та тілесних недугів.

Дата пошанування

1 жовтня

Тропар святій мучениці Аріадні

А́гница Твоя́, Иису́се, Ариа́дно, зове́т ве́лиим гла́сом:/ Тебе, Женише́ мой, люблю́,/ и Тебе и́щущи, страда́льчествую/ и сраспина́юся и спогреба́юся Креще́нию Твоему,/ и стра́жду Тебе ради, яко да ца́рствую в Тебе,/ и умира́ю за Тя, да и живу́ с Тобою,/ но яко жертву непоро́чную приими́ мя, с любовию поже́ршуюся Тебе.// Тоя́ молитвами, яко Ми́лостив, спаси́ души наша.