Св. Галина Коринфська

Опис

Свята Галина Коринфська

Житіє

Свята Галина народилася і жила на Пелопонесі. Вона входила до жіночого духовного хору, яким керував святий Леонід.

Під час гонінь імператора Деція хор відкрито сповідував християнську віру й, не боячись страждань, продовжував співати духовні піснеспіви. Через це за декілька днів до святкування Великодня їх заарештували у місті Тразені й відвели у Коринф до градоначальника Венуста. Там їх намагались усіляко звабити з істинного спасительного шляху й навернути до ідолопоклонства, але святі були непохитні у своїй вірності Христу.

Спочатку почали катувати святого Леоніда, знявши з нього шкіру, а потім опаляли смолоскипами. Проте навіть це не похитнуло віру святих мучеників. Тоді градоначальник наказав кинути їх у море. Так закінчила свій земний шлях свята мучениця Галина Коринфська у числі славних мучеників. На місці їх кончини пізніше побудували храм, у якому зберігались чесні мощі.

Святу Галину називають Коринфською, тому що місце її мученицької смерті саме у місті Коринф.

Іконографія

Святу мученицю Галину зображують у вигляді молодої дівчини, що зодягнена у традиційний для того часу жіночий одяг: синя туніка з обшлагами на руках (нижній одяг), червоний плащ (символ мучеництва) та білий платок (символ дівоцтва, чистоти та непорочності).

Правою рукою мучениця тримає хрест, що означає мучеництво. Цікаво, що рука огорнута краєм плаща – це свідчить про велике смирення та благоговіння, щоб не торкатися цієї святині. Ліва рука розгорнута у жесті прийняття благодаті.

Покровительство

До святої Галини звертаються люди у своїх молитвах з проханням про укріплення віри, відведення сумнівів, а також про досягнення правди у найбільш складних життєвих ситуаціях.

Дата пошанування

23 березня

29 квітня

Тропар

А́гница Твоя́, Иису́се, Гали́на зове́т ве́лиим гла́сом: Тебе́, Женише́ мой, люблю́, и Тебе́ и́щущи страда́льчествую и сраспина́юся, и спогреба́юся креще́нию Твоему́, и стра́жду Тебе́ ра́ди, я́ко да ца́рствую в Тебе́, и умира́ю за Тя, да и живу́ с Тобо́ю; но я́ко же́ртву непоро́чную приими́ мя, с любо́вию поже́ршуюся Тебе́. Тоя́ моли́твами, я́ко Ми́лостив, спаси́ ду́ши на́ша.