loader image

38(073)1732971 (viber)
38(096)6188005
seven days a week 9:00-18:00

UA | RU

Кошик: 0

Кількість: 0.00 грн.

Св. Лука Войно-Ясенецький

255.00 грн.

Ікона на дошці, шпон (ясен), шпонки, ковчег, поліграфія, фарба, лак.
15х20х1,8 см

Артикул: СВ-222 Категорія:

Опис

Святитель Лука Войно-Ясенецький

Житіє

Святитель Лука народився у місті Керч, у родині Фелікса та Марії Войно-Ясенецьких. Його батько працював аптекарем і був католиком, а мати сповідувала православʼя. Серед світського суспільства святитель Лука мав імʼя Валентин. Майбутнього подвижника виховувала здебільшого матір, яка навчила його любові до православного богослужіння.

У 1889 році родина переїхала до Києва, де Валентин закінчив гімназію та художню школу. Він вже був готовим вступати до Петербурзької Академії Мистецтв, але змінює рішення на перевагу бажанню стати лікарем. Майбутній святитель розумів, що так він принесе благо оточуючим людям, а особливо тим, хто страждє.

У 1898 році він вступив до Київського медичного університету, який закінчив на «відмінно» у 1903 році.

Почалася російсько-японська війна і Валентин поїхав на Дальній Схід, де став головним хірургом Київського Червоного Хреста. Тут він познайомився із сестрою милосердя Анною Ланською. На той час вона вже відмовила кільком залицяльникам та хотіла прожити своє життя незаміжньою, але Валентин Феліксович зумів знайти шлях до її серця.

У 1904 році вони обвінчались у місцевій церкві.

Упродовж 1905-1907 років Валентин працював звичайним лікарем в Україні, Курській та Саратовській губерніях. У 1908 році він переїхав до Москви і влаштувався екстерном до хірургічної клінічної лікарні.

1916 року він захистив докторську дисертацію на тему гнійної хірургії, якою послуговуються лікарі і досі. 

Після початку жовтневого перевороту Валентин Феліксович переїхав до Ташкенту, де працював у місцевій хірургічній лікарні 6 років, а також викладав хірургічну справу. На його долю випала важка втрата – у 1919 році померла від туберкульозу його дружина, і він залишився сам із чотирма дітьми.

Окрім лікарської діяльності він був вірним та палким християнином, відвідував богослужіння та брав участь у місцевому православному братстві. Одного разу, після виступу Валентина на засіданні братства, до нього підійшов єпископ Інокентій і сказав, що йому потрібно прийняти священницький сан, на що лікар без вагань відповів згодою. У 1921 році Валентин Феліксович прийняв дияконський сан, а через пару днів його висвятили у священника. Він служив у місцевому храмі, але паралельно продовав хірургічну і викладацьку діяльності.

У 1923 році він прийняв чернечий постриг з іменем Лука, на честь апостола і євангеліста Луки, який також був лікарем. У тому ж році відбулась його єпископська хіротонія для Пенджикентської кафедри. Але невдовзі його звинуватили у контрреволюційних настроях, зв’язках із англійцями та арештували. У Москві спочатку його відпустили, а потім знову ув’язнили й заслали на Єнисей. Тут він служив Богу, оперуючи хворих.

Після першого заслання святитель Лука повернувся до Ташкенту. Але 1931 року його знову арештували й заслали в Архангельськ на три роки, де він також не полишав ані священницької, ані хірургічної діяльностей.

Після повернення він оселився у місті Андіжан, де також допомагав хворим і проповідував Слово Боже. На жаль, тут він підхопив лихоманку, через яку осліп на одне око.

У 1937 році святителя знову взяли під варту, допитували упродовж декількох днів й вимагали підписати папери, які звинувачували його у тому, чого насправді не було. Християнська совість не давала святителю поставити свій підпис на тих паперах, тому він оголосив голодування й невдовзі йому прирекли третє заслання до Сибіру. Там він проживав у місті Велика Мурта, а після початку Великої Вітчизняної війни був переведений до Красноярська, де він оперував поранених.

1943 року святителя призначають архієпископом Тамбовським і Мічуринським. В 1946 року він удостоєний державної Сталінської премії за наукові розробки у хірургії. У цьому ж році він повернувся на Кримську єпископську кафедру. Тут святитель Лука сильно захворів та повністю втратив зір, але це не завадило йому зберегти жвавість та координацію рухів.

11 червня 1961 року святий мирно відійшов до Господа.

Іконографія

Святого архієпископа Луку зображують у вигляді старця з довгою бородою та сивим волоссям.

Іконографії відомі три види зображення святого:

  1. Святитель Лука в архієрейському богослужбовому облаченні – акцент на місіонерську діяльність, яку він звершував, будучи талановитим лікарем.
  2. Зображення святого в архієрейській мантії зі скипетром у руках та клобуком на голові – розповідає нам про чернечий шлях, обраний святителем Лукою після смерті дружини.
  3. А також зображення святого у лікарському халаті, з Панагією (вказує на сан єпископа) та шкатулкою, у якій хірургічні приладдя для звершення операцій.

Покровительство

До святого Луки Кримського, як і під час його земного життя, звертаються люди із проханнями про зцілення від душевних та тілесних недугів. Також до нього звертаються лікарі, як до свого небесного покровителя, про дарування мудрості у лікуванні пацієнтів.

Дата пошанування

18 березня

Тропар

Возвестителю пути спасительнаго,/ исповедниче непоколебимый,/ истинный хранителю отеческих преданий,/ Православия наставниче,/ Крымския земли архипастырю,/ врачу богомудрый, святителю Луко,/ Христа Спаса непрестанно моли,/ даровати душам нашим велию милость.

Додаткова інформація

Розміри15 × 20 × 1.8 см

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Св. Лука Войно-Ясенецький”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *