Св. Олександр Невський в схимі

Опис

Святий Олександр Невський благовірний князь

Житіє

Святий Олександр Невський народився у 1221 році у місті Переяславлі Заліському.

Його батьки були родом зі знатних князівських родів. 1227 року Ярослав, батько Олександра, став княжити у Новгороді. У ті часи Свята Русь була у пригніченому стані, який підкріплювався постійними набігами монголо-татар. Цим скористались германці й пішли на руські землі. Тоді юний Олександр, якому не було ще 20 років, збирає невелику дружину, наставляє воїнство перед битвою словами, які потім стануть цитатою: «Не в силі Бог, а у правді» і йде назустріч загарбникам.

Так у 1240 році відбулась битва на річці Нева, у якій русичі отримали перемогу, а Олександра почали називати Невським. Пізніше він почав виганяти лицарів із північних уділів руських земель, поступово звільняючи міста, селища та фортеці.

1242 року він разом зі своїм батьком, князем Ярославом,  їде у Золоту Орду, щоб укласти мирний договір щодо збереження цілісності руських князівств та добробуту земель. Але після цієї подорожі князь Ярослав помирає і його місце займає Олександр Невський.

У 1252 році знову виник ризик розорення земель татарами, і князь був змушений їхати до хана Батия, щоб заплатити данину і запобігти новим набігам ординців. Через 4 роки хан Батий помер, а його місце посів хан Берке. Тому Олександр Невський знову їде в Орду для утвердження раніших угод вже з новим ханом.

У результаті довгих переговорів, які тривали не один рік, у 1261 році на території Сараю було створено єпархію Руської Православної Церкви.

З плином часу людям набридло платити данину татарам й у містах виникли бунти, на яких було вбито монголів-збирачів податі. Щоб запобігти помсті хана, князь Олександр вирушив до Сараю й у перемовинах досягнув мети зберегти мир у руських землях.

Проте йому не судилося повернутись додому. У дорозі він захворів, і це виявилась для нього смертельним. Він зупинився у Богородице-Феодорівському чоловічому монастирі, що знаходився неподалік Володимира і там прийняв схиму з іменем Олексій.

У 1263 року у монастирі святий Олександр віддав свою душу Богу.

Іконографія

Святого благовірного великого князя Олександра Невського зображають у вигляді чоловіка середніх років з короткою бородою та хвилястим волоссям.

Найчастіше ми його бачимо на іконах у воїнських латах з міховою шапкою на голові. Плечі покриті червоним плащем із застібнутою фібулою, або, як ми бачимо на іконі пензля С.Вандаловського, на його плечах одягнена шуба, оздоблена хутром та золотими візерунками. У руках він зазвичай тримає меч, але також можна зустріти у жесті моління із піднесеними долонями до Господа Ісуса Христа, зображеного у сегменті верхнього кута ікони.

Також відомі зображення святого князя у вигляді схимника, який одягнений у чернечі ризи, а у руках тримає Святий Хрест.

Покровительство

До святого благовірного великого князя Олександра Невського моляться люди із проханнями про зцілення від недугів, про прийняття Богоугодного рішення у складній ситуації, а також про укріплення віри у наш нелегкий час.

Дата пошанування

6 грудня

Тропар

Я́ко благочести́ваго ко́рене/ пречестна́я о́трасль был еси́, блаже́нне Алекса́ндре,/ яви́ бо тя Христо́с я́ко не́кое Боже́ственное сокро́вище Русстей земли́,/ но́ваго чудотво́рца пресла́вна и Богоприя́тна./ И днесь соше́дшеся в па́мять твою́ ве́рою и любо́вию,/ во псалме́х и пе́ниих ра́дующеся сла́вим Го́спода,/ да́вшаго тебе́ благода́ть исцеле́ний./ Его́же моли́ спасти́ град сей,/ и держа́ве Русстей Богоуго́дней бы́ти,// и сыново́м Русским спасти́ся.