Св. Спиридон Триміфунтський (М.Шешуков)

Опис

Святитель Спиридон Триміфунтський Чудотворець (М. Шешуков)

Житіє

Святитель Спиридон Триміфунтський народився у ІІІ столітті на Кіпрі. Про його життя збереглося мало розповідей, але  відомо, що він був пастухом. Також у нього були дружина та діти.

Усі власні заощадження він віддавав на потреби ближніх і мандрівників, за що Господь нагородив його даром чудотворіння: зцілювати невиліковних хворих та біснуватих.

Після смерті дружини він повністю присвятив своє життя Богу та прийняв чернецтво, а згодом був висвячений у єпископи на кафедру міста Триміфунт. Прийнявши священний сан, святий Спиридон продовжив творити справи милосердя й допомагати всім нужденим, але відтоді він, як істинний пастир, опікувався ще й душами людей.

Святитель з великою любов’ю дбав про свою паству. По його молитві посуха змінювалася рясним життєдайним дощем, а безперервні дощі – теплою, сухою погодою, за що святого Спиридона іноді прирівнювали до пророка Іллі.

За свідченнями істориків, святитель Спиридон брав участь у діяннях І Вселенського Собору 325 року, де ревно відстоював догмати християнської віри.

Все життя святителя наповнене незрівняною простотою і силою чудотворіння, яка була дарована йому від Бога. За словами святителя прокидалися мертві, приборкувались стихії, руйнувались ідоли.

Відома історія, коли Олександрійський патріарх скликав собор, на якому вирішували питання про зруйнування язичницьких капищ в околицях, і тоді по молитвах отців собору усі ідоли, окрім одного, впали. Згодом патріарху було видіння що той стоїть для того, щоб бути зруйнованим святителем Спиридоном. Викликаний Собором, святитель сів на корабель, і в момент, коли пристав до берега і ступив на землю, ідол впав і перетворився у порох. Це сповістило патріарху та всім єпископам про прибуття святителя Спиридона.

Святитель Спиридон Триміфунтський прожив своє земне життя у молитві та справах милосердя й, досягнувши сивої старості, мирно відійшов до Господа у 348 році.

Мощі подвижника спочивають на острові Корфу у церкві на його честь.

Іконографія

Святителя Спиридона Триміфунтського зображають у вигляді сивого старця з довгою кучерявою бородою ти пишними бровами, з щирим, добрим поглядом. Одягнений він у традиційні для часу єпископські ризи – підризник, єпітрахіль, поручі, фелонь та омофор.

Яскравою особливістю його одеж, яка вирізняє його з-поміж інших святителів, є головний убір – спиридонка (шапка пастуха), яку носив святитель навіть після настання свого архієрейського служіння.

Святитель Спиридон є шанованим святим у народі, а тому існує багато іконографічних ізводів, які його зображають. Так ми можемо бачити лаконічні оплічні образи, як до прикладу ікона пензля М. Шешукова, також це поясні образи, де святитель може тримати тільки Євангеліє, або ж у іншій руці тримає цеглину, з якої одночасно вийшов вогонь, вода і глина на пояснення сутності Святої Трійці.

Окрім цього є відомі образи, де біля святителя зображають вівцю не тільки як спогад про ремесло святого Спиридона до прийняття святительського сану, а й як символ того, що архієрей є пастирем душ, який має вести людей до спасіння та наслідування Царства Небесного.

Також є зображення святителя у повний зріст, серед яких можуть бути ікони, де святитель сидить на престолі як архієрей міста Триміфунт.

Покровительство

До святителя Спиридона звертаються у будь-яких життєвих ситуаціях, він завжди як чуйний люблячий батько та істинний пастир допоможе та втішить. Також до нього звертаються із проханнями про допомогу у пошуку роботи та житла.

Дата пошанування

25 грудня

Тропар

Собо́ра Пе́рваго показа́лся еси́ побо́рник и чудотво́рец, / Богоно́се Спиридо́не, о́тче наш. / Те́мже ме́ртву ты во гро́бе возгласи́в, / и змию́ в зла́то претвори́л еси́, / и внегда́ пе́ти тебе́ святы́я моли́твы, / А́нгелы сослужа́щия тебе́, име́л еси́, свяще́ннейший. / Сла́ва Да́вшему тебе́ кре́пость, / сла́ва Венча́вшему тя, // сла́ва Де́йствующему тобо́ю всем исцеле́ния.