Св. Йосип Ісіхаст

Опис

Святий Йосип Ісіхаст

Житіє

Святий Йосип Ісіхаст народився у 1897 році у сім’ї Георгіоса та Марії на острові Парос у Греції. З дитинства батьки привчали своїх дітей до християнської віри і наставляли у благочесті.

Після смерті батька Йосип допомагав матері, а тому не закінчив школу і пішов підробляти. Він був на військовій службі, працював поваром, кондуктором трамваю в Афінах.

У 20 років він захопився духовною літературою й почав схилятись до чернечого шляху. Після зустрічі з одним старцем-ченцем молодий юнак твердо вирішив роздати усе власне майно і йти за Христом, прийнявши чернечу обітницю.

Але прибувши на Афон, він розчарувався у місцевих ченцях – їхній духовний стан зовсім не відповідав чернечим законам. Спочатку він подвизався у братстві старця Даниїла Катунакського, але зрозумів, що його душа бажає усамітнення та пустельництва. 

Перший час він поневірявся по печерах Афону, де жив в усамітненні, а на їжу заробляв плетенням віників. Пізніше він зустрівся з однодумцем – монахом Арсенієм, разом з яким пішов під духовне керівництво старця Єфрема Катунакського.

Після смерті старця головування общиною перейняв святий Йосип, продовживши ходити землею Афону. Тоді у святого Йосипа почався восьмирічний період скорбот та спокус. Але знайшовши  нового духівника в особі старця Даниїла, що жив поблизу келії Петра Афонського, преподобний  Йосип із достоїнством пройшов цей важкий шлях. Від свого духівника він перейняв багато християнських чеснот, а також навчився справжнього постницького життя та аскези.

У зв’язку із чернечим постригом своєї матері, він на деякий час виїхав з Афону. Після повернення Йосип почав шукати нове місце для братства, тому що велика кількість народу, яка приїжджала до нього, заважала звершенню їхнього подвигу мовчання.

Братство поселилось у старій хатині біля Малого скита святої праведної Анни. Там вони жили у подвизі посту, молитви та тілесних утисків упродовж 30 років. Пізніше монахи переїхали ближче до узбережжя, до Нового скита.

Наприкінці життя Святий Йосип захворів і відчув кінець свого земного шляху. На свято Успіння Пресвятої Богородиці у 1958 році, причастившись Святих Христових Таїн, святий Йосип Ісіхаст відійшов до Господа.

Іконографія

Святого Йосипа Ісіхаста зображають у вигляді старця з довгою розпатланою сивою бородою та ликом, позначеним багатьма зморшками.

Одягнений він у чернечі ризи: підрясник підперезаний поясом, схиму та темно коричневу мантію. На голові в нього чорний клобук округлої форми, згідно з афонськими традиціями. У лівій руці він тримає розгорнутий сувій з написом, а правою рукою одночасно вказує на напис у сувої, а також тримає палицю, на яку опирався в останні роки свого земного життя.

Покровительство

До святого Йосипа Ісихаста звертаються у молитвах із проханнями про дар молитви та палкої віри, а також про допомогу у скрутних життєвих ситуаціях.

Дата пошанування

16 серпня

Тропар

Пусты́ни Афо́нския цве́те благоуха́нный,/ дре́вним единонра́вный подви́жниче,/ пла́менный ревни́телю моли́твы непреста́нной,/ благода́ти и́стинный послу́шниче,/ Го́спода всем се́рдцем возлюби́вый,/ Ио́сифе преподо́бне, мона́хов наста́вниче,/ моли́ Христа́ Бо́га Спаси́теля душ на́ших// от сна ле́ности воздви́гнуть нас к покая́нию.