“Древо Пресвятої Богородиці” (“Горній Єрусалим”)

Опис

“Древо Пресвятої Богородиці” (“Горній Єрусалим”)

Збірний образ 16-ти найвідоміших ікон Пресвятої Богородиці з’явився на початку ХХІ століття, проте про автора нічого невідомо.

Іконографія

Усі Образи є чудотворними та розміщені у вигляді генеалогічного дерева. Воно проростає із білосніжного міста, йменоване «Горнім Єрусалимом». Відповідно ікону також називать за цим написом.

По центрі крони дерева зображена ікона «Різдва Христового», від якого на розгалужених гілках розташовані інші Богородичні ікони: «Солодке цілування», «Іверська», «Достойно єсть», «Смоленська», «Казанська», «Почаївська», «Чернігівська», «Донська», «Феодорівська», «Годувальниця», «Скоропослушниця», «Утамуй моя печалі», «Тихвинська», «Невипивана Чаша», «Володимирська», «Знамення».

За іконографічними типами поділяємо на три головних: Оранта, Одигітрія та Замилування (Єлеуса).

Композиція «Різдва Христового» займає чільне місце, оскільки народження Господа – Богоявління – є основою християнства. Будучи обраною через свою чистоту душі й тіла, Пречиста Діва Марія стала Матір’ю Бога та Царицею Небесною.

Зверху ікони по центру зображено «Святу Трійцю» як нагадування про Предвічну Раду Бога-Отця, Бога-Сина та Бога-Духа Святого. Тоді ж було вирішено дати початок Буттю з майбутнім звершенням Жертовного Порятунку через народження Бога-Сина від Пречистої Діви Марії.

Тобто зображення Різдва Христового у Вифлиємі є догматично основоположним для усіх ікон Пресвятої Богородиці, які зібрані в єдиний Образ «Древо Пресвятої Богородиці».

Богословський смисл ікони

У християнському світі існує багато ікон Пресвятої Богородиці, але їх поєднує між собою одна суть – Божа Матір в усіх Образах залишається для людства люблячою Покровительницею. Подібно до дерева, у якого є багато гілок, але є міцний стовбур, що живить їх.